Мемуарна та військово-теоретична література як джерело з історії радянської партизанщини.
Ключові слова:
мемуари, спогади, військово-теоретичні праці, історичне джерело, партизансько-підпільний рухАнотація
Мемуари як джерела особового походження становлять окрему групу писемних історичних джерел. Інформативність мемуарної літератури як особового історичного джерела в межах дослідження джерелознавчого аспекту радянського партизансько-підпільного руху в роки війни представляє крім фактів та подій суб’єктивні оцінки та емоційні характеристики. Таке історичне джерело виступає специфічним документальним свідченням за умови реалізації визначених для такого виду письмового історичного джерела прийомів критичного аналізу. Джерелознавчій експертизі піддається з’ясування справжності мемуарного пам’ятника, його приналежність автору, якому він приписується, його достовірність.Посилання
Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. пособие [Текст] / И.Н. Данилевский, В.В. Кабанов, О.М. Медушевская, М.Ф. Румянцева. – М.: РГГУ, 1998. – 702 с.
Джерелознавство історії Української РСР [Текст] / В.М. Довгопол, М.А. Литвиненко, Р.Д. Лях. – К.: Вища школа, 1986. – 238 с.
Прозоровский А. А. Записки генерал-фельдмаршала князя Александра Александровича Прозоровского (1756–1776). — M.: AHO «Редакция альманаха «Российский Архив»», 2003. — 784 с. – С. 702–704.
Давыдов Д.В. Военные записки. – М.: Воениздат, 1982. – 358 с. – С. 292.
Голицын Н.С. О партизанских действиях в больших размерах, приведенных в правильную систему и примененных к действиям армий вообще и наших русских в особенности. – С.-Петербург, «Военый сборник», 1859. – т. 8 - № 7. – С. 38.
Клаузевиц К. О войне. – М.: Госвоениздат, 1934.
Жомини Г. В. Аналитический обзор главных соображений военного искусства, и об отношениях оных с политикой государств. — СПб.: Тип. путей сообщений и публичных зданий, 1840.
Клембовский В.Н. Партизанские действия. Опыт руководства. – С.-Петербург, (1919).
Ленин В.И. Партизанская война. ПСС, изд. 5-е. Т. 14. – М., 1960. – С. 7-8.
Ленин В.И. Современное положение России и тактика рабочей партии. – ПСС, 5-ое издание, т.12. – С. 181.
Полевой устав Рабоче-Крестьянской Красной Армии ч. 1 — Маневренная война (утверждён постановлением ВЦИК от 22 декабря 1918 г., объявлен приказом РВСР от 15 февраля 1919 г. № 307)
Фрунзе М.В. Единая военная доктрина и Красная армия. М., 1921. – С. 25.
Вуич И. В. Малая война. – С.-Петербург 1850. – 264 с.
Гершельман Ф. К. Партизанская война (исследование). – С.-Петербург, 1885. – 423с.
Клембовский В.Н. Партизанские действия. Опыт руководства. – С.-Петербург, 1919.
Там само.
Каратыгин П. Партизанство. Начальный опыт тактического исследования. Издание штаба УВО. Харьков, 1924.
Свечин А. Стратегия. 2-е изд. Военный вестник, 1927.
Дробов М.А. Малая война, партизанство и диверсии. – М.: Альманах «Вымпел», 1998. – С. 43.
Итоги второй мировой войны. М., 1967. – С. 135.
Гудериан Г. Воспоминания солдата. М., 1954. – С. 135.
Диксон Ч., Гейльбрунн О. Коммунистические партизанские действия. – М., 1954. – С. 332.
Фуллер Дж. Вторая мировая война 1939 - 1945 гг. – М., 1956. – С. 135.
