Історія виникнення та функціонування терміна абревіатура.

Анотація

Абревіація полягає у скороченні мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру – економію мовних одиниць. Новий спосіб словотворення – продуктивний у сучасних мовах, з науково-технічним розвитком з’являються нові поняття, вводяться нові терміни, і виникає потреба їх класифікації та визначення проблем при їх передачі, перекладі, які складають наукову площину для дослідження. Дослідження абревіатури базується на основі словотвірної парадигми, думки вчених не завжди збігаються. Одиниці другої номінації – абревіатури, вони скорочують одиниці першої номінації, утворюючи одиницю мовної компресії. Для позначення скорочень-абревіацій використовували певний знак - титл. Цей знак виник в латинській писемності як елемент системи скорочень, винайдений Тіроном (1 століття до н.е.) в стенографії. Абревіатури мають місце в різних джерелах лінгвістичного і етимологічного характеру.