Повість Т. Шевченка «Художник» в українських перекладах.
Ключові слова:
мова оригіналу, мова перекладу, авторський текст, семантика, сема, конотаціяАнотація
Окреме дослідження мови оригінального й перекладного текстів російської повісті Т. Г. Шевченка «Художник» дає можливість у контексті порівняльної стилістики російської та української мов проаналізувати українські переклади твору в авторстві Л. Білецького та О. Кундзіча. Оскільки твори Т. Шевченка досліджували здебільшого в аспекті літературознавчої стилістики, звертається увага на відсутність праць, які висвітлювали б питання мови перекладів творчої спадщини поета, так само відсутні ґрунтовні праці, які б подавали порівняльний аналіз оригінальних та перекладних текстів Кобзаря. Т. Шевченко майстерно володів російським словом і вміло користувався мовними нормами того часу. Тому видається цікавим проаналізувати мову перекладів його творів, зокрема українською, яка епізодично досліджувалася здебільшого у контексті порівняльного аналізу оригінального тексту та його перекладу. В. М. Русанівський, досліджуючи російську мовотворчість Шевченка, зазначав, що «рідною мовою український Кобзар досяг рівня світової поезії, тоді як російською – це лише епізод у розвитку російської літератури». Перший переклад повісті українською мовою належить Олександру Кониському. У середині 30-х років минулого століття, перебуваючи у Варшаві, переклад твору здійснив український літературознавець Леонід Білецький. Проте деякі джерела вказують, що повість вперше перекладена українською вітчизняним літературознавцем Єремією Айзенштоком і видана у 1928 році. Пропонована стаття торкається окремих аспектів перекладів повісті «Художник» в авторстві Л. Білецького та О. Кундзіча.Посилання
Айзеншток Єремія. Матеріали Вікіпедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/
Білецький-Носенко П. Словник української мови (Підгот. до вид. В. В. Німчук) / П. Білецький-Носенко. – К.: Наукова думка, 1966. – 423 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
Петрова П. А. Украинизмы в лексике русских повестей Шевченко [Teкст] / П. А. Петрова // Зб. пр. Восьмої наук. Шевченків. конф. – К., 1960. – С.167-187.
Русанівський В. М. У слові – вічність: (Мова творів Т. Г. Шевченка) [Teкст] / В. М. Русанівський– К.: Наук. думка, 2002. – 240 с.
Словарь русского языка. / Сост. С. И. Ожегов. – М., 1953. – 848 с.
Словарь української мови: [До 70 тис. слів]: В 4 т. / НАН України, Ін-т української мови; поряд. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченка. – К.: Наукова думка, 1997.
Словник синонімів української мови: В 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.
Тарас Шевченко. Художник. Повість. 1856. [Teкст] / Тарас Шевченко // Переклад Леоніда Білецького. За редакцією М. Славинського, П. Зайцева, М. Рудницького й О. Лотоцького. – Режим доступу: http://www.utoronto.ca/elul/Shevchenko/Prose
Шевченко Т. Художник (У перекладі О. Кундзіча) / Т. Шевченко. Повісті. – К.: Держлітвидав, 1964. – С. 439-534.
Шевченко Тарас. Зібрання творів у 6 т. / Тарас Шевченко. – К., 2003. – (Зібрання творів)
