Кінематографічна інтерпретація повісті М. Хвильового «Сентиментальна історія».

Автор(и)

  • V. V. Tarasenko

Ключові слова:

екранізація, кінематографічна інтерпретація, кіноверсія, першотекст, візуальна інтерпретація

Анотація

Десять розділів «Сентиментальної історії» – це десять епізодів напруженої боротьби людини за право бути самою собою, мати власний погляд на дійсність. Це також розповідь про спробу героїні віднайти сенс життя, про її намагання прикласти сконструйований ідеал до дійсності. Такі спроби зрештою закінчуються поразкою: переходом головної героїні до категорії «як усі». Водночас «Сентиментальна історія» – це повість про перше кохання, те, яким є це почуття у сучасному світі і на тлі його літературного зображення у письменстві попередньої епохи, насамперед, реалізму. У фільмах, знятих за мотивами творів М. Хвильового, віддано данину поетичному світобаченню, візуально активізовано середовище дії і створено атмосферу людського єднання за допомогою музики. Візуальна інтерпретація літературного твору, що вступає у конфлікт з першотекстом (як ми бачимо на прикладі повісті «Сентиментальна історія» та її екранізації «Геть, сором!»), набуває суміжних рис із художнім світом автора, творчість якого інтерпретується. Розширення контекстів при аналізі візуальних відчитань може сприяти тому, що конфлікт інтерпретацій та надінтерпретування за врахування таких обставин поступаються інтерпретації як діалогу. У фільмах конфлікт виникає неочікувано. Фільми О.Муратова служать ілюстрацією для вирішення буденних проблем. Візуальні тлумачення тексту та фільм, що «дописує» ідеологію літературному твору, котрий перекладають, характеризуються різними підходами до оцінювання ідеологічного виміру інтерпретування.

Посилання

Агеєва В. Микола Хвильовий / В. Агеєва // Хвильовий М. Новели, оповідання. «Повість про санаторійну зону». «Вальдшнепи». Роман. Поетичні твори. Памфлети. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 5-32.

Безхутрий Ю. М. Хвильовий: проблеми інтерпретації: Монографія. – Х.: Фоліо, 2003 – 495 с. 3. Годунок,

З. Місто Z як утілення «застиглого» часопростору [Текст]: (герменевт. аналіз повісті «Сентиментальна історія» Миколи Хвильового) / З. В. Годунок // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. Філологія. – 2011. – Вип. 63. – С. 181-186.

Донцов Д. Микола Хвильовий / Донцов Д. // Вісник. – 1933, кн. 7 – 8. – С. 591-609.

Муратов О. Розчахнута брама. – К.: Факт, 2005. – С. 63-66.

Русальський В. Микола Хвильовий – буревісник України: (до 18-річчя (13 травня 1933) з дня смерті) / Русальський В. // «Єдність». – 1952. – Ч. 15.

Хвильовий М. Сентиментальна історія // Хвильовий М. Твори: У 2 т. – К.: Дніпро, 1990. – Т.1. – С. 487-536.

Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології : в 3 т. Т. 1–2. / Юрій Шерех. –X.: Фоліо, 1998.

Юринець В. Хвильовий як прозаїк / Юринець В. // Червоний шлях. – 1927. – № 1. – С. 253-268.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Філологія